Інтеграція української залізниці з європейською: перспективи 2026 року

Аналіз: колія, мережа і інфраструктура

Гармонізація інфраструктури з європейською мережою триває прискореними темпами. 2025 року за підтримки ЄС було відкрито першу ділянку залізниці євростандарту (ширина колії 1435 мм) між Ужгородом і Чопом . Ця 22-кілометрова лінія вже скоротила час подорожі до Словаччини та Угорщини, адже пасажирам більше не потрібно здійснювати пересадку чи перестановку вагонів на кордоні . У 2026 році планується електрифікувати цю ділянку та розпочати будівництво наступного відрізку євроколії від кордону з Польщею до Львова  . Перший етап цього стратегічного проєкту (ділянка Мостиська II – Скнилів довжиною ~80 км) вже співфінансується Євросоюзом в межах Connecting Europe Facility (CEF) – програми, що покриє до 50% вартості робіт . За планом уряду, будівництво євроколії до Львова має завершитись до кінця 2027 року, що створить пряме інтероперабельне сполучення України з основною мережею TEN-T і суттєво посилить логістичні можливості .

• Ужгород
• Симферопіль
• Маріуполь
• Дебальцеве
• Хмельницький

Паралельно готуються інші пілотні проєкти розширення колії європейського стандарту. Зокрема, оголошено плани прокласти євроколію до Чернівців та Луцька – аби з’єднати ці регіони з ЄС без стикування колісних пар . Такі проєкти не лише скоротять час подорожей, але й відкриють нові транзитні коридори для експорту української продукції. Ініціатива «шляхи солідарності» вже довела ефективність: у 2022 році залізничні вантажоперевезення між Україною та Польщею зросли на 36,7%, до 16,9 млн тонн .

Графік стосуєтсья наступних поїздів:

• 6872/2654 Дергачі – Козача Лопань
  • Нова Козача
  • Слатине
• 6547/8784 Харків – Люботин
  • 10 км
  • Водолага

Інтеграція з європейською залізничною мережею прямо впливає на громади: жителі прикордонних областей отримають зручні прямі рейси до європейських міст, бізнес – швидшу логістику для експорту, а перевантажені автомобільні пункти пропуску отримають розвантаження завдяки перенесенню частини трафіку на рейки. Крім того, модернізація залізниці створює робочі місця в регіонах і стимулює розвиток прилеглої інфраструктури.

Окремий виклик – відбудова критичної залізничної інфраструктури після воєнних руйнувань. Протягом 2022–2025 рр. російська агресія знищила десятки мостів, колій, вокзалів та депо. У 2025-му Україна спільно з партнерами започаткувала Фонд відновлення транспорту, що координує міжнародну допомогу на реконструкцію шляхів та мостів . Транспортна інфраструктура України розглядається урядом як одна з основ економічної стратегії післявоєнного відновлення .

1. Перший
2. Другий
3. Третій
   • підтретій
     • підпідтретій
4. Четвертий

Попри значні військові видатки, у бюджеті 2026 року передбачено фінансування закупівлі 100 нових пасажирських вагонів (включно з першими двоповерховими вагонами для “Укрзалізниці”) – це рішення не лише збільшить комфорт і місткість перевезень, а й стане сигналом, що держава інвестує у майбутнє навіть під час війни . Таким чином, 2026 рік має стати періодом одночасно і відбудови, і модернізації залізничної галузі на засадах євроінтеграції.

Парламентський вимір: реформи і контроль

Як народний депутат, я переконаний, що успішна залізнична інтеграція з ЄС неможлива без належного законодавчого забезпечення. Верховна Рада України у 2025 році ухвалила 12 законів євроінтеграційного спрямування, наближаючи наше законодавство до стандартів ЄС . Зокрема, парламент приділив велику увагу транспортним реформам. У Комітеті з питань транспорту та інфраструктури ми завершили офіційний перегляд 182 актів права ЄС у сферах «Транспорт» і «Транс’європейські мережі (TEN-T)» . На 2026 рік визначено пріоритети: ухвалення Закону «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України» (покликаного імплементувати європейські вимоги до технічної сумісності та управління ризиками) , а також низки нормативних актів щодо прав пасажирів, доступності залізниці та екологічних стандартів. Такі закони наблизять нас до включення в єдиний європейський транспортний простір . Передбачено, що положення нового закону про інтероперабельність набудуть чинності через три роки після ухвалення, аби галузь встигла адаптуватися . Таким чином, вже зараз закладаються правові основи для безпечного руху поїздів між Україною та ЄС без бар’єрів.

Інституційна реформа «Укрзалізниці» – ще один напрям, де парламент здійснює законодавчий супровід. Наразі триває перетворення галузі відповідно до Четвертого залізничного пакета ЄС. Йдеться про розмежування управління інфраструктурою і перевезеннями, створення конкурентного ринку перевізників та прозорі правила фінансування  . Уже в 2026 році планується запуск механізму державного замовлення на пасажирські перевезення (Public Service Obligation) і перші конкурентні тендери на маршрути, як це успішно працює в Німеччині та інших країнах . Стартує і структурна реорганізація АТ «Укрзалізниця», з тим щоб відокремити оператора інфраструктури від операторів перевезень та підготувати компанію до роботи в умовах конкуренції .

Олександр Перцовський

Інституційна реформа «Укрзалізниці» – ще один напрям, де парламент здійснює законодавчий супровід. Наразі триває перетворення галузі відповідно до Четвертого залізничного пакета ЄС. Йдеться про розмежування управління інфраструктурою і перевезеннями, створення конкурентного ринку перевізників та прозорі правила фінансування  . Уже в 2026 році планується запуск механізму державного замовлення на пасажирські перевезення (Public Service Obligation) і перші конкурентні тендери на маршрути, як це успішно працює в Німеччині та інших країнах . Стартує і структурна реорганізація АТ «Укрзалізниця», з тим щоб відокремити оператора інфраструктури від операторів перевезень та підготувати компанію до роботи в умовах конкуренції . Ці зміни відбуватимуться поступово до 2030 року, відповідно до перехідного періоду, узгодженого з ЄС . Парламент здійснюватиме контроль за ходом реформи, щоб не допустити зловживань чи погіршення умов для працівників галузі. Ми також тримаємо на порядку денному питання безпеки руху та захисту прав пасажирів: адаптуємо національні стандарти до європейських (щодо компенсацій за затримки поїздів, обслуговування маломобільних груп, прав пасажирів на інформацію тощо). Законодавча і парламентська підтримка є запорукою того, що інтеграція відбуватиметься організовано і в інтересах громадян.

Окремо хочу наголосити на бюджетному аспекті. Роль Верховної Ради – не лише ухвалювати закони, а й затверджувати фінансування стратегічних проєктів. Бюджет 2026 року включає значні видатки на відбудову інфраструктури та спільні з ЄС проєкти, такі як євроколія до Львова . Парламентський контроль гарантуватиме цільове використання цих коштів. Уже діє тимчасова спеціальна комісія з питань моніторингу використання коштів на відбудову, і в разі виявлення зволікань чи зловживань депутати мають інструменти парламентського контролю. Співпраця парламенту, уряду й європейських партнерів у реалізації транспортних проєктів – приклад консолідації зусиль заради успіху євроінтеграції.

Європейський контекст: партнерство та приклади

Інтеграція української залізниці відбувається не у вакуумі, а в тісній взаємодії з Європейським Союзом та сусідніми країнами. Європейський контекст наразі дуже сприятливий: ЄС переглянув регламент про Trans-European Transport Network (TEN-T), включивши Україну та Молдову до ключових коридорів, водночас виключивши Росію та Білорусь . В липні 2024 року набув чинності оновлений регламент TEN-T, який офіційно розширює два пан’європейські транспортні коридори на українську територію  . Зокрема, коридор «Балтійське – Чорне – Егейське море» тепер простягається і через Україну, поєднуючи нашу мережу із проєктом Rail Baltica на півночі  . Rail Baltica – це масштабна ініціатива будівництва швидкісної євроколії через країни Балтії, яка покликана повністю інтегрувати їх у єдину європейську залізничну систему. У 2025 році залізничні адміністрації Baltiї та України підписали угоди про співпрацю: наші фахівці переймають досвід проектування нової інфраструктури, проводяться спільні дослідження щодо продовження Rail Baltica до української території  . Як відзначає керівник АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко, стратегічний пріоритет для нас – «інтеграція української залізничної інфраструктури в коридори TEN-T шляхом з’єднання нашої мережі з Rail Baltica» . Це відкриє прямий залізничний шлях від України до балтійських портів, що має велике значення і для торгівлі, і для військово-логістичної мобільності на східному фланзі Європи.

Міжнародні приклади інтеграції залізниць надихають Україну та слугують дороговказом. Польща, яка вступила до ЄС у 2004 році, за два десятиліття перетворила свою залізницю на сучасну мережу з високошвидкісними лініями та інтермодальними терміналами – багато в чому завдяки фондам ЄС та реформам ринку. Польсько-українське залізничне співробітництво сьогодні безпрецедентне: відкрито нові прикордонні переходи, курсують спільні контейнерні поїзди до портів Балтії , а на рівні урядів підписано угоди про розвиток інтермодальних коридорів ЄС–Україна . Прибалтійські країни долають історичну проблему несумісності колій: паралельно з експлуатацією старої широкої колії вони будують Rail Baltica стандартної європейської колії, об’єднуючи Вільнюс, Ригу й Таллінн з Варшавою. Цей досвід вчить, що навіть великі інфраструктурні проєкти реальні за сильної політичної волі, фінансової підтримки ЄС та прозорого управління. Так само і Україна, маючи статус країни-кандидата, може розраховувати на значну допомогу: вже зараз у межах Ukraine Facility (нового інструменту підтримки на 2024–2027 рр.) виділено кошти й гарантії для транспортних проектів  . У 2025 році Україна приєдналася до програми CEF, ставши учасником понад 10 спільних проектів із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою – від розвитку пунктів пропуску до модернізації доріг та портів . Євроінтеграційні пакети рішень на рівні ЄС – зокрема Пакет розширення 2025 – високо оцінюють прогрес України в транспортній сфері, відзначаючи гармонізацію правил і відкриття ринку . Це дає підстави сподіватися на подальше збільшення фінансування та політичну підтримку українських інфраструктурних ініціатив.

Не менш важливий і соціальний вимір інтеграції. Європейські стандарти – це не лише про колії чи вагони, а й про нову якість сервісу для людей. Приклади інших країн Центральної Європи показують, що після інтеграції до ЄС залізниця стає комфортнішою та безпечнішою. Впровадження європейських правил в Україні піднесе права пасажирів на новий рівень: гарантії компенсацій за затримки потягів, високі вимоги до безпеки рухомого складу, особлива увага до потреб осіб з інвалідністю – усе це поступово закріплюється і в нашому законодавстві. Уже ухвалено закон про залізничний транспорт, який наближує нас до стандартів TSI (Technical Specifications for Interoperability) – технічних норм ЄС, що гарантують і безпеку, і сумісність техніки . Також імплементуються норми Регламенту ЄС про права та обов’язки пасажирів. Для українців це означатиме: подорожі залізницею стають прогнозованішими, комфортнішими, а у випадку форс-мажорів перевізник несе чітко визначену відповідальність перед клієнтом.